Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верлатий, -а, -е. Крикливый.
В'язура, -ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Ковганка, -ки, ж. 1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241. 2) = ковган 1. КС. 1887. VI. 482.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Мир. Пов. II. 84. Прозорчаста вода. Левиц. І. 62.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.