Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірувати

Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРУВАТИ"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. ЗОЮР. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила. Г. Барв. 411.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Поодм.. Cм. повідм..
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість. Левиц. І.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.