Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. у. 5) Мелькія деньги. Н. Вол. у. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину. Молодик. (1843), 141.
Княжя, -жя́ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Стор. МПр. 93. Краплями піт тече. Св. Л. 11. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку. Левиц. І. 137.  
Перезолювати, -люю, -єш, сов. в. перезолити, -лю, -лиш, гл. У кожевниковъ: пересыпать, пересыпать кожи золой во второй, третій и четвертый разы. Вас. 157.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку був. Канев. у.
Употай нар. Тайно, секретно.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару. Вх. Лем. 401.