Гильнитися, -нюся, -нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки.
Гро́зно, -на, с. 1) Виноградъ. 2) — ди́ке. Дикій виноградъ, Ampelopsis hederacea. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Ум. Грозе́нце.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Пі до села, ні до міста. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати.
Операч, -ча, м. Кресло.
Падкатися, -каюся, -єшся, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку?
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила.
Прибіч, -бочі, ж. Прибыль, доходъ. Вона оплачує ґрунт і прибічі має карбованців з триста.