Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабалик

Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Желех. Cм. калабалик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАЛИК"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Обставити, -ся. Cм. обставляти, -ся.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.