кабалик

Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Желех. Cм. калабалик.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.

Випадкові слова

Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.

повністю...

Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.

повністю...

Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

повністю...