Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Білозірка, -ки, ж.
1) Красавица, милая.
2) Одинъ изъ видовъ крымской соли. Ум. білозірочка. Моя панночко, моя дівочко, моя непорочная білозірочко. Какъ эпитетъ перепелки: Тут була перепілочка.... тут була білозірочка.
Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Завари́ти Cм. заварювати.
Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак».
