Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Запусти́ти Cм. запускати.
Обчистити Cм. обчищати.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли. Васильк. у.
Прицабунити, -ню, -ниш, гл. Схватить. Вх. Лем. 457.
Скісок, -ска, м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.