Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Очі йому аж під ліб закотились. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Кашевок, -вка, м. зоол. Hypudaeus arvalis.
Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці.
Чорнотроп, -пу, м. Путь, дорога по черной землѣ, не по снѣгу, безснѣжный путь. Зайця тепер чорнотропом не піймаєш, як би сніг — друге б діло. Тоді був чорнотроп — снігу вже не було.
