Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Зовсім нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. О. 1862. IV. 81. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий. Ном. № 430.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли. Вх. Зн. 43.  
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Сплинути, -ну, -неш, гл. = спливти. Ой втонула дівчинонька, втонула, іно хусточка китаєва наверх сплинула. Чуб. V. 368.
Умотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. умотатися, -таюся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться, запутываться, запутаться, Пішов до тітки — вмотавсь в намітки. Ном. № 9392.