Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Заздалегі́дний, -а, -е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток». (Кіевъ, 1876).
Змельнути, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Квадратувати, -ту́ю, -єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Користування, -ня, с. Пользованіе.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Пам'ятання, -ня, с. Память, воспоминаніе. На споминку, на вічне пам'ятання. К. Дз. 193.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці. Св. Л. 32.