Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають.
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою.
Дошма́лювати, -люю, -єш, сов. в. дошмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Оканчивать, окончить, обжиганіе, опаливаніе.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Попід пред.
1) Подъ. Попід темним гаєм. Попід очі смуги.
2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Квітками вряжені долини. Cм. уряджати.
