Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягучкий

Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Боклак, -ка, м. = колач 3. Kolb. І. 48, 70.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало. Павлогр. у.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Століття, -тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.