Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягучкий

Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Невстаха, -хи, ж. Раст. Thalictrum. Мнж. 186.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Канев. у. Ум. рішнячо́к.
Свинарня ні, ж. = свинарник. Мнж.89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.