Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяжкість

Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯЖКІСТЬ"
Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Лебед. у. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились. Мкр. Н. 40.
Знайдух, -ха, м. = знайда. Желех.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Нага́рбати, -баю, -єш, гл. Набрать много, нахватать. Помруть, — та нічого нагарбаного не візьмуть з собою. Мир. Пов. II. 42.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Цюцька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюця. 2) = комаха 1. Вх. Пч. І. 6.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯЖКІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.