Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ.
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Простіський, -а, -е. = простісінький.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Ум. фасочка.
