Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка.
Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
М'я́тка и мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі!
Підслизити, -зю́, -зи́ш, гл. Смочивъ, сдѣлать скользкимъ. Дощем підслизило трохи шлях і коні аж падають.
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Ум. помазушка.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. Cм. песиголовець.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
