Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягулиця

Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю. Мнж. 175.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЛИЦЯ"
Видоїти Cм. видоювати.
Домодержа́вець, -вця, м. Домовладѣлецъ, домохозяинъ. Сьому домодержавцю хазяїну і хазяйці подай, Боже, на многа літа! Мет. 395.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.