Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Кістяк, -ка́, м.
1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Кінську голову, костяк на порозі положить.
2) Греческій орѣхъ.
3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Cм. залізняк.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
