Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка. Н. Вол. у.
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Рудч. Ск. II. 84. Так мене жар ухопив. Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Ном. № 3506. Так, як на мене жаром сипнуло. Ном. № 4388. Зося сиділа червона, як жар. Левиц. І. 312. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.