Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала. Зенькевичъ.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися. Чуб. III. 266.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав. ЗОЮР. II. 288.
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ. Мнж. 148.
Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. І. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.