Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотун

Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТУН"
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Ільтиця, -ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.
Нахвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу. 2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова. К. Іов. 19.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.