Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотун

Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТУН"
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. Ном. № 4573. Кв. II. 237. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23.
Єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. ІІІ. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Звіра́к, -ка, м.II. Звір. 2) Шух. І. 22.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Поназначати, -ча́ю, -єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.