Зале́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зале́жатися, -жуся, -жишся, гл. Залеживаться, залежаться. Грицько собі був хазяїн хороший... було і на вбогого старця. Лишки тільки не залежувалися. Залежався куций в соломі.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.
Подоплачувати, -чую, -єш, гл. Доплатить (во множествѣ).
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого?
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.