Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Храбуст, -ту, м. 1) Раст. а) Cirsium oleraceum. ЗЮЗО. І. 176. б) Carduus crispus L. ЗЮЗО. I. 115. Cм. хробуст. 2) Капустные листы. Мнж. 123.