Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Conferva rivularis.
Варко нар.
1) Жарко (о погодѣ).
2) Вѣроятно, правдоподобно.
3) = варівко 1.
Вужовий, -а, -е. = вужів.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій.
