Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Крутоярий, -а, -е. Съ глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога.
Мерля́тина, -ни, ж. 1) Специфическій запахъ животнаго: собачій, козлиный. 2) Мездра, мездрина.
Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл.
1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась.
2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Ум. пля́шечка.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!»
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув.