Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Завива́ння II, -ня, с. Завываніе.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Принести Cм. приносити.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка.
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка.