Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчитися

Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИСЯ"
Баламута, -ти 1), м. = баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.
Боз, -зу, м. = бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою. К. МБ. XI. 146.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. Грин. III. 252. До царівни б рада слать старости. Шевч.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.