Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати.
Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Ніхто не може дознати Божої тайни. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. Ми родимось турботи дознавати. Під час пригоди дознати приятеля. Cм. Дізнава́ти.
Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Хто робить, той ся доробить. Силуваним конем не доробишся. Чужим волом не доробитися. Злиднями не доробишся.
Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Конферя, -рі, ж. Картофель.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Про́ліска, -ки, ж. Раст. Hepatica triloba Chaix.
Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный.
