Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тукати

Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУКАТИ"
За́віс, -су, м. = круча. Вх. Зн. 18.
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Ціпок, -пка, м. 1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74. 2) Хворостина, прутъ. Шух. І. 110. 3) = ши́нка 2. МУЕ. ІІІ. 25. Шух. І. 256. 4) = шофта. МУЕ. ІІІ. 25. 5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10). Вх. Зн. 42. 6) = шабе́ль. Вх. Зн. 78. Ум. ціпо́чок. Рудч. Ск. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.