Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузяка

Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗЯКА"
Допха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався. Сніп. 162.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.
Засмо́ктаний, -а, -е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане. Мир. ХРВ. 5.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. Ном. № 336. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. Ном. № 1446. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. Рудч. Ск. І. 18. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. К. ПС. 74. Набравшися науки в сивоусих. К. Іов. 33. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. Котл. Ен.на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. О. 1862. 73.ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму!охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. Н. Вол. у.слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. Мет. 15.страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. Н. Вол. у. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Паговіння, -ня, с. = пагоння.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Приповість, -ти, ж. 1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Ном. № 6095. 2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Мир. ХРВ. 82. Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали. ЗОЮР. І. 27. 3) Притча. Говорив до них приповістями. Єв. Мр. III. 23.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Спишна нар. = пишно. Ой приїхав щиглик спишна, сів собі в саду на вигині. Чуб. V. 1127.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Новомоск. у. Тіль-тіль що пам'ятаю се. Грин. II. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.