Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузатися

Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Каса, -си, ж. Касса.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце. Лубен. у.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. Шух. І. 177. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Пожать (во множествѣ). 2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється. Камен. у.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Такса, -си, ж. Такса.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.