Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178. Ум. Дни́щечко.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Злоріка, -ки, гл. Злословящій. К. ПС. 50. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає. К. Псал. 1.
Кривосудця, -ці, гл. Неправедный судья. Кривосудця ти, небоже! Гол. II. 95.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.