Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.