Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беседка, -ки, ж. Лавка для гребцовъ въ большой днѣпровской лодкѣ, называемой дуб. Мнж. 179.
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Пожадливий, -а, -е. Завистливый, жадный.
Потати Cм. потавати.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.