Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Відзиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Заразо́м нар. Сразу, въ одно время, въ одинъ пріемъ. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Не всі бо заразом.
Одніський, -а, -е. = однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині.
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
