Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудити

Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДИТИ"
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Крисак, -ка, м. 1) = крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. крисачок. Вх. Уг. 247.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт? Н. Вол. у.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.