Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Замасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Поґулати, -лаю, -єш, гл. Одолѣть, осилить. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула.
Поперегравати, граю́, -єш, гл. То-же, что и переграти, но во множествѣ.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. До роботи приганя, а про їжу не спита.
Провірити Cм. провіряти.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні.