Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батюга, -ги, ж. = батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Диня́ка, -ки, ж. Большая дыня.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Соломаха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Маркев. 161. Чуб. VII. 441. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. Макс. (1849) 71.
Теркатий, -а, -е. = таркатий. Вх. Зн. 69.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.