Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троїтися

Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇТИСЯ"
Блоха, -хи, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. К. XII. 27. Ум. цешка. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.