Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троєчко

Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЄЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЄЧКО"
Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Проспаться. 2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Чуб. V. 916. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався. АД. II. 12.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Скрильник, -ка, м. = скринник. Сумск. у.
Укріпити Cм. укріпляти.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЄЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.