Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Козуля, -лі, ж.
1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами.
2) Насѣк. Cerambyx.
3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу).
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Свинарія, -рії, ж. Бранное названіе семинаріи, — слово семинарско-бурсацкое, составленное по образцу слова семинарія. Чому я не родивсь чим другим, а поповичем? чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію?
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.
