Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. в запо́мин пусти́ти. Забыть. К. Дз. 154.
Лапун, -на, м. Любящій щупаться. Такий лапун — усе з дівчатами лапається. Сказано, непутній чоловік. Сумск. у.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями. Гол. Од. 82. Шух. I. 274, 279.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.
Туркання, -ня, с. 1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.