Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
За́руб, -ба, м. = зарубка.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Перестріт, -ту, м. 1) Встрѣча. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Побрязчати, -чу, -чиш, гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу.
Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Хилялись, як п'яна. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався.