Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трембухач

Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода. Вх. Уг. 228.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає. Кв. II. 19.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕМБУХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.