Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трембухач

Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕМБУХАЧ"
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Ґля пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки. Чуб. V. 614.
Долови́ти Cм. доловлювати.
Здоро́вий Cм. здоров.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕМБУХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.