Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепіток

Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче. Гол. II. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПІТОК"
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Стор. II. 57. Аф. 315. Cм. верхівень.
Викосити Cм. викошувати.
Глядило, -ла, с. = дзеркало. Вх. Уг. 233.
Закре́па, -пи, об. Крѣпышъ. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці. Шейк.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.