Борше нар. = боржій. Хто борше насипле, той борше змеле.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Промитий, -а, -е. Промытый. нема промитої води кому. Постоянныя придирки къ кому. Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: та те не добре, та се не гаразд. Промитої води не дав. И вздохнуть не даетъ. не було в тебе промитої години — не было у тебя и часу свободнаго. Сказано: промитої години дитя не дасть — усе плаче.
Теліпати, -па́ю, -єш, гл. Качать. Дивлюсь, а вороннє вже гусенятами вгорі теліпає, воронятам несе.
Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли.
Хвостяка, -ки, м.
1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка.
2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б.
