Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

треножити

Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕНОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕНОЖИТИ"
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Харьк. г. Бо́же де́рево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Шух. I. 76. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка. Г. Барв. 125.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕНОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.