Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Зао́рювання, -ня, с. 1) Запахиваніе. 2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. Невгарен і люльки запалить.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася.
