Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепетний

Трепетний, -а, -е. Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТНИЙ"
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов. Чуб. V. 1126.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Уздовж нар. Вдоль, въ длину. Та вздовж, та вшир. Рудч. Ск. І. 6. Вздовж байдака.... похожає. Шевч. 50. Ой іде чумак уздовж улицею. Н. п.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПЕТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.