Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трактування

Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАКТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАКТУВАННЯ"
Глядати, -даю, -єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
Прихоплювати, -люю, -єш, сов. в. прихопити, -плю, -пиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Роздарити Cм. роздарувати.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. чоботи́ще.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАКТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.