Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. Cirsium lanceolatum Scop.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). . Ум. кепта́рик.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.