Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Дорожне́та, -ти, дорожне́ча, -чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся.
Забазі́куватися, -куюся, -єшся с. в. забазі́катися, -каюся, -єшся,, гл. Заговариваться, заговориться, заболтаться. Оце ж як я забазікалась.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть.
Обкусати Cм. обкушувати.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня.
Пестракуватий, -а, -е. Покрытый веснушками.
Сум, -му, м.
1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати.
2) = сом (рыба).
Ушиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. ушитися, ушиюся, -єшся, гл. Сшиваться, сшиться.