Банувати, -ную, -єш, гл.
1) Тужить, жалѣть. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати?
2) банувати на очі — болѣть глазами.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що?
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Накупа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. накупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Накупать, накупить достаточно. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базарь хочете закупити.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4.
Фльондра, -ри, ж. = хльорка.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.