Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом.
Вітрогон, -на, м.
1) Вѣтренникъ.
2) Вентиляторъ. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті.
Да́лебо нар. = Далебі.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Ростинатися, -на́юся, -єшся, гл. Раздаваться, разноситься (о звукѣ).
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ.
Тарпан, -на, м. Дикій конь.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.