Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Замоцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться болѣе крѣпкимъ. Тютюн замоцувався від неї (горілки). Шух. І. 36.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Капарниця, -ці, ж. 1) Презрѣнная. 2) Медлительница. 4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.
Піддашшя, -шя, с. = піддашок. Гол. IV. 353. Шух. І. 105, 187. Гучно, гучно у світлиці батьки розмовляють; любо їх сини Настусю в піддашші вітають. К. Досв. 99.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Подмух, -ху, м. Дуновеніе. Желех.
Пригнати Cм. приганяти.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.