Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.