Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигра, -ри, ж. Выигрышъ. Ровнен. у.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Рудч. Ск. I. 80. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде. Мет. 122.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко. Желех.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.
Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.