Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Чуб. V. 876., Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти. Млр. л. сб. 191.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш? Рудч. II. 201.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий. К. Бай. 37.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Осьмуха, -хи, ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта Луб. у.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок. Верхнеднѣпр. у.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.