Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче!
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
До́бих, -ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з добихом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Тією силою ми собі більше добра набудемо. А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Гроші — набута річ. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть.
Привидки, -ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу.