Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Зодіжний, -а, -е. Имѣющій достаточно одежды. Зодіжний чоловік. Черк. у.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Розрізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розрізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. І. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 364.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах. Стор. МПр. 99.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Уношення, -ня, с. Внесете: Kolb. І. 262.