Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Засту́кати, -каю, -єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. І. 46.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ. Желех.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Посокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити... і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.