Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Як я буду ґаздувати такий молоденький?
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Потерти Cм. потирати.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Ум. риночок.
Санджаківна, -ни, ж. Дочь губернатора (турецкаго). Дівка-санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає.