Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонкий

Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Шевч., Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Гол. II. 219. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку. Мет. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКИЙ"
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Вислизнути, -ну, -неш, гл.кому з рук. Выскользнуть.
Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ. Вх. Зн. 21. К. Дз. 115, 32.
Дою́н, -на́, м. Удой? По два доюни 'дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. Стор. M. Пр. 148. А в братів твоїх козаків багато завзяття. Макс. 1834. 86.
Зумствувати, -вую, -єш, гл. Придумать. Я б зумствувала, як робити. Зміев. у.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? Левиц. Пов. 140. На роспрощання поставили могорич. Св. Л. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.